Кутю варять тричі: на Різдво (6 січня), на Новий рік (13 січня) і на Водохреще (18 січня). Зазвичай її готували з ячменю, та поступово його витіснила товчена пшениця.
Отож, на 2,5-літрову каструлю беремо 3,5 склянки товченої пшениці, перебираємо і заливаємо водою. Її має бути більше, ніж зерна, приблизно у півтора раза. Хай вариться на маленькому вогні чи в духовці, доки не стане м’якою. Аж тоді трішки посолимо. Заллємо окропом мак, щоб розм’якнув, і розітремо його макогоном. Цукор слід додавати потроху. Окремо підсмажимо кілька жмень подрібнених горіхів.
Куті треба готувати стільки, щоб з’їсти за вечір, тому не бажано з’єднувати з маком усю пшеницю – вона ствердне до ранку. Змішуємо гарненько пшеницю, мак, горішки. Додаємо трохи меду. Кутя готова, пригощайте усю родину і своїх друзів.
А щодо дванадцяти пісних страв, які готує господиня на Святвечір, то можна пофантазувати, використовуючи овочі, боби, картоплю, фрукти, крупи, борошно.
А розпочинається ритуальна вечеря перед Різдвом словами: “Морозе, морозе, іди до нас кутю їсти, а якщо не йдеш, то не йди й на жито, пшеницю й усяку пашницю”
